Восьма година двадцять хвилин. У школі незвична тиша. Сьогодні вихованці Збаразької санаторної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради вшанували хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні.  Бесіди у кожному класі розпочалися із молитви за тих, що нема вже в живих, та в серцях наших житимуть вічно!

На Майдані Волі

Бій лунав з неволі.

За Вкраїну вийшли

Хлопці, як орли.

Та від куль крилатих,

Мов ті лебедята –

Крила підкосили і навік пішли…

Темна ніч стояла,

Не світив і місяць,  дим клубком довкола,

Курився туман…

Відлітала зграя

Й кров’ю обливалась.

Молодії рани

Кропили Майдан.

Одні відлітали, інші прилітали.

День і ніч стояли в тяжкій болі ран

Все довкола тліло,

Від вогню і  диму небо миготіло.

Та не сходив з місця, гомонів Майдан.

Дні минали сірі, темні ночі були

Та душив у горлі весь оцей «обман»…

Лебедина зграя сумно гоготіла

В вись летіла сотня  від смертельних ран.

 Тож нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного, а світло кожної запаленої свічки у класах нехай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

Ми закликаємо усіх сьогодні згадати у молитвах  Героїв, які поклали своє життя за наше майбутнє. Хай пам’ять усіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі.