НЕЦЕНЗУРНІ СЛОВА

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ СПІЛКУВАТИСЯ БЕЗ НИХ?

 

     Історія вживання так званих брудних слів нараховує щонайменше тисячу років. Ще Володимир Мономах у своєму «Повчанні» радив «не лютитися словом, не хулитимовити... язик стримувати». Був час, коли вживання слів «ад» і «чорт» закінчувалося серйозним покаранням для дітей та соціальною ізоляцією для дорослих. Сьогодні ми допускаємо вживання лайки та вульгаризмів. Існує багато субкультур, де використання таких слів — звична практика. Під впливом фільмів і програм, які прагнуть вразити й розважити будь-яким способом, ми отримуємо стійкий іму­нітет до цих висловів. Фактично, нам нерідко доводиться чути від школярів «триповерхові» ви­словлювання у шкільних коридорах, їдальнях та на дитячих майданчиках. 

Чому ж діти використовують брутальні слова і лайку?

 

1.  Малят приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі.

Так звані нецензурні вислови рано чи пізно з'являються у лексиконі кожного. Щоправда, діти часто не розуміють, що ці слова означають.Чому ж вони так охоче й точно повторюють негарні вирази? Їх насамперед приваблює емоцій­ність, із якою ці слова вимовляють дорослі. Від лю­дини, котра лається, буквально пашить безмежною самовпевненістю, її жести виразні, навколо неї виникає певне хвилювання та напруження. Ви­мовлені таким чином слова почують усі, хто поряд. Згодом це стає засобом привертання уваги.

 

2. Лайка вважається «ознакою дорослості».

   Річ у тім, що вживання таких слів — один зі шляхів утвердження незалежності, порушення табу.  Не дивно, що у суспільстві, де цінується до­росле життя та незалежність, вік тих, хто вживає лайливі слова й вульгаризми, знижується. До того ж, власні спостереження та виховні бесіди батьків наводять дитину на думку, що вміння вставити у свою мову міцне слівце є однією з ознак до­ рослості. Якщо батьки говорять, що вживати такі слова можна тільки дорослим, то, відповідно, ди­тина, прагнучи в усьому бути схожою на старших, свідомо вживатиме заборонені вислови у своєму мовленні.

Помітивши, що лайка шокує, діти починають використовувати нецензурні вислови, щоб ро­зізлити і подражнити.

 

3. Помста.

На жаль, лихослів'я та вульга­ризми — це звички, які легко набути, та від яких буває важко позбутися. Фактично, загрозлива кількість людей використовує таку мову як ек­вівалент експресивних виразів, які небагато до­дають і не несуть жодного змістового наванта­ження. Ці вислови нібито додають перцю. Деякі люди використовують усім відомі односкладові вкрай нецензурні слова з тою ж самою метою, що й «ну» чи «ви знаєте».

Про що свідчить уживання брудних слів? Коли вони використовуються нечасто, то ви­ражають сильні емоції, для яких людина не зна­ходить коректних відповідників. Лайка та вуль­гаризми, як очікується, вражають і передають від­разу та презирство. Коли нецензурні слова ви­користовуються часто, складається враження, що особа, яка їх вживає, погрожує чи залякує. Щоправда, для надто великої кількості людей лайливі слова та вульгаризми втратили своє по­чаткове (первинне) значення і стали хіба що сим­волами, за допомогою яких виражають думки та почуття на будь-якому, навіть найпримітивнішому рівні.

Що  ж  робити?

1. Стежити за власною мовою. Для попере­дження раннього вживання дитиною лайки до­рослим необхідно дбати про культуру свого мов­лення. Багато дорослих, вихованих людей, коли перебувають у стані афекту, вимовляють уголос усе, що вони думають про власні розумові здіб­ності та про ту справу, якою займаються.

2.    Підліткам потрібно пояснити, що люди вжи­вають такі слова лише у крайньому випадку, коли від відчаю їм уже бракує сил і слів. Учитель може запропонувати класу використовувати замість не­цензурних слів назви динозаврів, квітів чи овочів.  

 

 

 

Шановні батьки!
Пам’ятайте!

      Ваш особистий приклад – головний вихователь дитини. Бійки в родині, пияцтво, невлаштований побут виганяють дітей на вулицю, в підвали, на горища, в притони, приводять до трагічних наслідків. Якщо Вам дороге майбутнє ваших дітей – відмовтесь від шкідливих звичок, створіть в домі теплу затишну і добру атмосферу, станьте друзями Вашим дітям.

Шановні батьки!

      Тільки смерть дитини страшніша за звістку, що вона стала наркоманом, алкоголіком, злодієм, ВІЛ-інфікованим.

Щоб не дійшло до біди, Ви повинні знати:

• З ким товаришує Ваша дитина
• Де проводить вільний час
• Чи не пропускає занять у школі
• Де проводить вечори
• В якому вигляді або стані повертається до дому

Щоб не допустити горя, зверніть увагу на наступне:

• В домі з’явилися чужі речі. Звідки вони?
• В домі є запах паленої трави або синтетичних речовин
• В домі з’явились голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд
• В домі з’явились ліки, які діють на нервову систему і психіку.

Зверніть увагу на зміну зовнішнього вигляду і поведінки

• Порушення координації рухів
• Підвищення збудженості або в’ялість
• Появу слідів від заштриків на венах
• Розширення або звуження зіниць

Щоб не допустити біди, не дозволяйте дітям та підліткам:

• Йти з дому на довгий час
• Ночувати у малознайомих для Вас осіб
• Лишати їх самих вдома на час Вашої відсутності
• Знаходитись пізно ввечері або вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою дорослих (насильство, карні дії)
• Носити чужий одяг
• Зберігати чужі речі

У разі виникнення конфліктної ситуації слід:

• Вислухати. Дати можливість кожному, втягнутому у конфлікт, висловити власну думку

• Визначити, в чому полягає проблема кожної дитини і чого кожна дитина хоче. Дітям часто буває важко зрозуміти точку зору інших

• Підсумувати. Своїми словами відобразити почуття дітей – для того, щоб кожна дитина зі сторони почула свої почуття, впевнилася, що саме ці почуття її хвилюють.

• Обдумати. Запропонувати дітям поміркувати про можливі шляхи виходу із конфліктної ситуації, записати їх на папері

• Оцінити. Дайте можливість дітям оцінити свої ідеї та вирішити, чия альтернатива сприйнятливіша.

• Прийняти рішення. Підсумуйте рішення і зупиніться на одному з них.

• Переглянути. Зупинившись на якомусь рішенні, ще раз перегляньте його. У разі необхідн6ості внесіть зміни