Понеділок, 20.05.2024, 09:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Збаразька санаторна школа-інтернат

Меню сайту
Календар
«  Лютий 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728
Пошук
Соціальні мережі

Головна » 2015 » Лютий » 12 » «Україно, ти моя колиско золота»
22:56
«Україно, ти моя колиско золота»

 У Збаразькій санаторній загальноосвітній школі-інтернаті  І-ІІІ ступенів  відбувся літературний конкурс на кращу власну поезію «Україно,ти моя колиско золота», в якому взяли участь учні 2-9-их класів. Із трепетом в душі діти описували любов до своєї Вітчизни, поетично висловлювали особисті думки відносно подій, які відбуваються на Сході України. Наші вихованці – справжні патріоти своєї Батьківщини.

Вірші дітей

Клич до Єднання

Об’єднаймось, мої брати,

З заходу до сходу!

Нам ділити Україну

Не годиться з роду.

Так весело в ріднім краї,

Де мило все, любо,

Будем жити згуртовано,

Український люде!

Хай злі хмари розвіються,

Хай дим розійдеться,

Хай Вкраїна наша рідна

Знову засміється.

Руки наші працьовиті

Хай знайдуть роботу.

Хай подружаться знов люди

Від роду до роду.

Хай яскраве сонце правди

Засіяє всюди.

І щасливими знов будуть

Українські люди.

Хай малеча стоголоса

В майбуття крокує,

А землиця українська

Віками вікує.

Свистун Арсен

5 клас

 

Тобі Україно!

Я хочу про тебе вірша написати

Щоб батько не чув і не бачила мати

Бо думають, що я у них ще маленький,

Що болю не чує моє серденько.

 

Ненько Україно, ти в біді, я знаю

В щоденних молитвах я в Бога благаю

Щоб поміг нам швидше, ворога здолати

Важко всім солдатам нині воювати

Стогне земля-мати від танків від градів,

А там було поле колись з виноградом,

Де буяла пишно пшениця зелена

Москаль сіє смерть там під чорним знаменом

 

Та бійців не спинить, ані смерть ,ні рани

Україна встає з своїми синами

Прапор синьо-жовтий сили додає

Путін забирайся поки шанс ще є

 

Бо заплата буде за мамині сльози

 За поле сплюндроване в сизі морози

За небо сполосане «Птахами» зла

Україна не вмерла, Україна жива

 

Стають довгі як вічність зимовії ночі

Серце стука частіше,  мов вискочить хоче

За правду, за волю, ми всі за одно

Україно в обіду ми тебе не дамо.

 

Ставай Україно, ставай мій народе!

Відстоїмо разом ми нашу свободу,

Щоб діти і внуки щасливо жили

Проженем паршивця з святої землі!

Кривокульський Петро

Учень 7-го класу

  

 

 

Переглядів: 443 | Додав: internat | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Корисні посилання
Вхід на сайт
Ми беремо участь

Copyright MyCorp © 2024